Жіночий Спас 

women spasМистецтво спаса притаманне не тільки чоловікам. Якщо умовно поділити цю науку на три ступені, то першою і другою більш володіли жінки. У бою і після боя, першу допомогу пораненим робили, звичайно, козаки один одному, але коли посіченого, колотого, стріляного чоловіка, сина, чи онука, ледве живого, привозили додому то до тями його приводили жінки-бабусі, матері, дружини, сестри, наречені. Вони витягали з його тіла залізо, баранячими кишками зашивали йому м’язи та шкіру, правили та зрощували биті, поламані та порубані кістки, розминали (тобто робили масажі)кволе, поневічене тіло, вчили тримати ложку вруці, вчили ходити, і коли козак піднімався і знову вчився володіти пикою, шаблею, келепом (бойовий молоток) та булавою, то на тренувальний герць з ним ставали наречені, сестри, дружини, матері і навіть бабусі. 

Коли козаки йшли у похід на Персію, Туреччину, Грецію, Італію, навіть на такі європейські держави як Франція, Іспанія та Англія, жінки залишалися вдома на козацьких хуторах та селах, які, звичайно, мали укріплення рови, вали і, як правило, сполучення з карстовими печерами високих круч степових річок. Таких печер багато на Дунаї, Дністрі, Южному Бузі, Інгулі, Дніпрі, Кальміусі та на всіх степових крутоярах. А хто стане заперечувати наявність гірськіх таємниці Карпат? 

Для української жінки-козачки було звичайною справою йти на поле жати, тримаючи в одній руці дитину та серпа, а в другій- шаблю чи рушницю, маючи за опояскою пістоль чи метальний ніж.

Тільки зненацька ворожі загони могли захопити козацьке село без важкого бою, тому що діти, вже в з дванадцяти-тринадцяти років, добряче володіли вогнепальною зброєю, влучно стріляли з лука, арбалета, без промаху метали з валів та дахів бойові сокири та метальні ножі. Старі діди та покалічені козаки- майстри любого виду бою, у обороні, де не треба було багато рухатись, становили надзвичайну бойову силу, але головну справу робили жінки, котрі, часто-густо, відбивши ворожу навалу переходили у наступ і нищили загарбників в щенть так, що навіть нікому було розповісти їхнім родинам що сталося з їх чоловіками, синами та онуками!

Останнім часом, зустрічаю в оселях друзів та знайомих зображення якоїсь, чи- то циганки, чи-то іспанки очі якої, кажуть, приносять щастя в оселі. Люди добрі, та подивіться уважно у очі своїх дружин, наречених, сестер та доньок, у кожній в очах світиться притаманна таемниця! Замислитесь чому майже весь світ кинувся умовляти наших українських жінок виходити заміж у далеке зарубіжжя? Та тому, що від кожної жінки народженої в енергетичному середовищі України, незалежно від національності її батьків, віє таємничою, віковічною, надзвичайною силою, яка є основою мистецтва управління енергіями і яка, здавна, має назву спас.

Коли люди — чоловікі та жінкі, виходять на сверхбачення (бачення тонких енергій) є два способи концентрації, уперед і назад (на себе). Чоловіки найчастіше концентрують зір уперед, а жінки “тягнуть” очима у себе, і очі у них стають глибокими і надзвичайними, що до мене, я обережно, з повагою дивлюсь у очі тим жінкам — подругам моєї дружини, яких я навчив трошки “фокусам” сидячи за святковими столом (давно це було).

Найвищим психологічним спасом володіла Маруся Чурай, відома нам також як Маруся Богуславка та Роксалана. Вона сорок років тримала своїми жіночими чарами мирні відносини між Україною та Отоманською імперією (Туреччинною)! Літописи тих часів свідчать про її чарівні очі! Для мене цього свідчення досить, щоб стверджувати — Велика українка володіла Великим жіночим спасом найвищого рівня!

Надзвичайним спасом володіла дружина полковника Максима Кривоніса — Оксана. Вона водила за собою козацькі полки в атаку і, за все її життя, не знайшлось воя, який здолав її конному- сабельному двобої!

Кілька сотен років Україна виборювала свою свободу! Весь цей час, вибивали бойовий дух (спас) з нашого народу, доки Богдан Хмельницький вибрав, як він вважав, меньше зло. Ой Богдане-Богданечку! Якби тее знала…!!!

Пройшло, з того часу, більше аніж триста років, і збереженні в старовинних козацьких родах містецтва таемної науки, в наш час, як спалах казкової папороті в Купальску ніч, крізь очі наших дітей та онуків, нездоланно спалахють Великим спасом — генетичною рисою Українського Народу!

Звичайно, я — чоловік, не володію жіночім спасом, пов’язаним з особливостями жіночого організму (на відміну від сучасної медицини у спасі чітко розподіляється жіночій та чоловічий напрямки). Мені невідомо чи володіла жіночим спасом моя бабуся, жінка батька мого батька, але, якби не її пояснення як поводитись з проявами єнергетикі в моему дитинстві то, однозначно, я не сміг би розробити систему — Спас-Причорноморський спираючись тільки на те, що передавали мені чоловіки нашої родини. Дуже важко вийти на оприлюднення фрагментів цієї старовинної науки. Для того, щоб я зважився на це, знадобилось два покоління. Батько з його середньою спеціальною освітою,(в ті часи!). Його статус керівника цеху суднобудівного заводу. Моя середня спеціальна та вища освіти. Сімдесят п’ять років батькового життя. Пятдесят дев’ять років мого життя,( на час чорновика цієї статті), а головніше, отриманний останній батьківский наказ, який зламав усі забобони.

Наказ став повштовхом для осмислення дивовижних навиків та спокійних ,не настирливих, розповідей про характерницьку науку, фрагменти якої збереглися в нашій родині, і реализації батьківського наказа у вигляді видання книг “Спас-таємна наука українского козацтва” та “Спас -записки наблюдателя”(рус.)

Можливо хтось з моїх двоюрідних сестер з одесчини, чи більш дальні родичі жіночої статі з хмельниччини і володіють зашифрованими знаннями, але я не очикую, що і до жіночого спаса знайдется ключ в одночас з чоловічим. Це дуже рідке явище (оприлюднення і передача знань).

Я сподіваюсь що інформація про жіночий спас, яку я дав у цій статті прискорить прояву жіночого спаса у нашій дійсності. Що до того як брати, передавати, направляти, одним словом, керувати енергіями, як показав мій досвід, різниці в оволодінні чоловіками та жінками навиками спаса я не бачу, і певен, що жінки, засвоївши їх, з допомогою прийомів та методік, яким користуються спасисти напрямку СПАС-Причорноморський, можуть:

1. Розкрити підсвідомість!

2. Висвободити зі своєї генетичної пам’яті та проявити у нашому фізичному житті те, що буде названо ЖІНОЧИМ (можливо — ЧАРІВНИМ) СПАСОМ!

Автор: Анатолій Скульський
Рибаковка 1994 рік.
Редакція 2012 року


(+38) 093-277-2641
 
Единственная дочь и наследница
родовой системы Спас
Скульская Анастасия Анатольевна
с Иваном Бор-Литвиненко


По вопросам работы сайта:
webadmin@slav-spas.in.ua