Рекомендації практичному психологу 

Особливості консультування дорослої особистості в діяльності практичного психолога 

Вступ 

Широке впровадження психології у практику закономірно сприяєрозвитку тих її галузей, що традиційно визначаються як методипсихологічного впливу. Серед них одне з найважливіших місць,безумовно,посідає психологічне консультування. Конкретно й чітко визначити цей вид  діяльності або однозначно вказати сфери його застосування важко, оскількислово "консультування" вже давно стало родовим поняттям для різних видівконсультативної практики. Так, фактично в будь-якій сфері, де не можнаобійтися без психологічних знань, тією чи іншою мірою застосовуєтьсяконсультування як одна з найбільш ефективних форм роботи. 

психологічне консультуванняМетою нашої роботи є теоретичне обгрунтування необхідності використання у консультативній взаємодії методичного засобу контакту психолога-консультанта з клієнтом.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

-                     виокремити основні методи визначення психологічних проблем особистості;

-                     проаналізувати дані методи і визначити найбільш інформативні, для визначення психо-емоційного стану особистості.

Об'єктом дослідження психологічне консультування з клієнтом.

Предметом є види та технології психологічного консультування, як механізм оптимізації психо-емоційного стані дорослої особистості  в суспільстві.

Розділ І. Проблеми психологічного консультування

1.1. Консультування як метод психологічного впливу

Інтенсивне впровадження практичної психології в наше життя закономірно призводить до розвитку тих її областей , які спрямовані на надання психологічної допомоги людям , і перш за все - до розвитку консультативної психології . Професія « психолог - консультант » в нашій країні знаходиться в ситуації становлення і вимагає теоретичного і методичного забезпечення. Зросла потреба в навчально - методичній літературі в області консультативної психології , що пояснюється як бурхливим розвитком психологічної практики, так і збільшенням інтересу до психологічних знань у представників інших спеціальностей ( соціальних педагогів , лікарів , юристів , економістів , менеджерів та ін . ) . Крім того, все більше навчальних закладів готують сьогодні фахівців в галузі практичної психології та психотерапії. Тому в психологічному консультуванні ми стикаємося насамперед з людьми котрі відчувають труднощі в повсякденному житті.  Спектр проблем воістину широкий труднощі на роботі (незадоволеність роботою, конфлікти з колегами і керівниками можливість звільнення), невлаштованість особистого життя і негаразди в сім'ї, погана успішність в школі, брак впевненості в собі і самоповаги, болісні коливання в прийнятті рішень, труднощі в зав'язуванні і підтримці міжособистісних відносин і т.п. З іншого боку психологічне консультування, як молода галузь психологічної практики поки ще не має чітко окреслених меж в його поле зору потрапляють найрізноманітніші проблеми[7].

У далекі часи своєрідними фахівцями в галузі психічного здоров'я були шамани, жерці, чаклуни . У стародавніх Греції , Римі , Персії , Месопотамії першими консультантами були лікарі, філософи і священики . Серед тих, хто допомагав сучасникам вирішувати свої проблеми, знаходити відповіді на непрості питання буття, можна назвати Мойсея, Лао - Цзи, Будду, Конфуція,

Сократа, Платона, Аристотеля. Філософи і пророки виступали як консультанти, стимулюючи особистісний, емоційний та інтелектуальний зростання своїх послідовників і учнів. Саме від них успадковані такі важливі принципи, на які і сьогодні спирається консультативна психологія :

1. відсутність єдиного правильного виходу, абсолютної істини при пошуку відповіді на життєво важливі питання;

2. наявність безлічі альтернатив, можливостей для вирішення однієї і тієї ж проблеми.

Одним з попередників консультативної психології можна вважати Гіппократа ( бл . 460 - бл . 370 до н.е. ) , який говорив про необхідність побудови довірчих відносин з пацієнтом, про аналіз історії всього його життя для розуміння специфіки хвороби. Він же розробив першу класифікацію психічних розладів, а його позначеннями темпераменту ми користуємося по сьогоднішній день. Особливим етапом у розвитку консультативної психології став XIX ст. 1879 року, коли німецький психолог В. Вундт ( 1832-1920 ) заснував першу лабораторію експериментальної психології, прийнято вважати роком народження психології як науки. Великі філософи - С. К'єркегор,Г. Гегель , Ф. Ніцше - справили величезний вплив на цю зароджується науку. Кінець XIX ст. ознаменувався блискучими відкриттями 3.Фрей - да і Й. Брейера в області лікування істерії. Були закладені основи медичного ( психіатричного ) консультування[5].

Консультативна психологія - це прикладна галузь сучасної психології , що вивчає всі аспекти надання професійної психологічної допомоги людям з метою підвищення їх особистісної ефективності. Консультативна психологія має справу з психологічної ( суб'єктивної ) реальністю людини, представленої думками, почуттями, переживаннями,  уявленнями, сновидіннями. На відміну від об'єктивної реальності, суб'єктивна реальність може характеризуватися неадекватністю відображення, ілюзіями, галюцинаціями. Внаслідок того, що аналіз психологічної реальності клієнта - унікальний процес, що протікає в

певних умовах між двома конкретними людьми, завдання обґрунтування консультативної психології як науки не є остаточно дозволеної. Як справедливо зауважує Р. Кочюнас, автор багаточисельних наукових робіт з психотерапії та психологічного консультування, в теперішній час педагоги, лікарі, психологи у своїй практиці натрапляють на велику кількість психологічних проблем, які не можна схарактеризувати клінічними термінами і не можна вирішити в межах традиційної психології. Це психологічні проблеми повсякденного життя, пов'язані з труднощами особистісного розвитку людини, дисгармонією міжособистісних взаємин, соціальними девіаціями (алкоголізм, наркоманія, ВГЧ-інфекція та ін.), віковими кризами. Широке поле таких проблем і становить предмет відносно нової професіональної галузі -консультативної психології, яка відокремилася від клінічної психології та психотерапії. Метою психологічного консультування є турбота про особистість, яка перебуває в безперервному процесі становлення і росту.

Проаналізувавши теоретичні доробки вчених різних наукових шкіл, відомі психологи в галузі консультування (С.В. Васьківська, Р. Кочюнас, О.М. Лисенко, Т.О. Молодиченко, О.Є. Сапогова та ін.) виокремили наступні універсальні цілі психологічного консультування:

-сприяти змінам поведінки, щоб клієнт міг жити продуктивніше, відчувати задоволеність життям, незважаючи на деякі невідворотні соціальні обмеження;

-   розвивати навички подолання труднощів у разі появи нових життєвих обставин та вимог;

- забезпечити ефективне прийняття життєво важливих рішень: здійснювати самостійні вчинки, правильно розподіляти час та енергію, оцінювати наслідки ризику, досліджувати поле цінностей, в межах якихвідбувається прийняття рішень, оцінювати властивості своєї особистості, долати емоційні стреси, розуміти вплив установок на прийняття рішень тощо;

розвивати вміння зав'язувати і підтримувати міжособистісні взаємини; підвищувати рівень самоповаги та конструктивних соціальних навичок з метою кращої побудови спілкування та міжособистісних взаємин;

- підвищувати тенденцію до самоорганізації та сприяти зростанню особистісного потенціалу людини; активізувати розвиток прагнення клієнта до максимальної свободи та розвивати його здатність контролювати власне оточення та свої реакції, що провокуються цим оточенням

Не дивлячись на універсалізацію цілей психологічного консультування, важливо вказати й на те, що існують розбіжності між ними за основними психологічними напрямами. Р. Кочюнас презентує сучасні уявлення про цілі психологічного консультування за такими основними напрямами:

-    психоаналітичний напрям - мета: перевести у свідомість витіснений у безсвідоме матеріал; допомогти клієнту відтворити ранній досвід і проаналізувати витіснені конфлікти; реконструювати базисну особистість;

-  індивідуальна психологія - мета: трансформувати цілі життя клієнта, допомогти йому сформувати соціально значущі цілі та скоректувати помилкову мотивацію засобом набуття почуття рівності з іншими людьми;

-   біхевіористичний напрям — мета: виправити неадекватну поведінку і навчити ефективній поведінці;

когнітивно-емоційна терапія — мета: усунути «саморуйнівне» ставлення клієнта до життя і допомогти сформувати толерантне та раціональне ставлення; навчити застосуванню наукового методу при вирішенні емоційних та поведінкових проблем;

-  особистісно орієнтований напрям — мета: створити благоприємний клімат у процесі консультування, який підходитиме для самодослідження та розпізнавання факторів, що заважають зростанню особистості; заохочувати відкритість клієнта досвіду, впевненість у собі, спонтанність;

- екзистенціональний напрям - мета: допомогти клієнту усвідомити свою свободу та власні можливості; спонукати до прийняття відповідальності за те,

що відбувається з ним; ідентифікувати фактори, які блокують його свободу[3].

Загалом, психолог-консультант, визначаючи цілі взаємодії з клієнтом, бере до уваги положення тієї теорії, на яку він спирається. Так, у наукових школах, орієнтованих на особистісний розвиток і перебудову особистості, більшою мірою домінують перспективні цілі, тоді як в школах, орієнтованих на зміни поведінки, особлива увага надається конкретним цілям. Отже, цілі психологічного консультування утворюють континуум, на одному полюсі якого - загальні, глобальні цілі, а на іншому -специфічні, конкретні, короткочасні цілі.

Таким чином , консультування надає клієнту допомогу , спрямовану на виконання таких завдань :

1. дозвіл актуальних життєвих проблем ;

2. розвиток , соціалізацію та самореалізацію особистості ;

3. досягнення більш повної внутриличностной інтеграції шляхом узгодження особистих і соціальних інтересів ;

4. вироблення альтернативних способів поведінки , адекватних певних життєвих ситуацій ;

 5. здійснення вибору і прийняття відповідальності за цей вибір .

Сучасні уявлення про цілі консультування:

1. Психоаналітичний напрямок — це перевести в свідомість витіснений в несвідоме матеріал,допомогти клієнту, відтворити ранній досвід і проаналізувати витіснення конфлікти,реконструювати базисну особистість.

2. Адлеріанское направлення — це трансформувати цілі життя клієнта

допомогти йому, сформувати соціально значимі цілі і скорегувати помилкову мотивацію за допомогою набуття почуття рівності з іншими людьми.

3. Терапія поведінки це Виправити неадекватну поведінку і навчити, ефективної правильної  поведінки.

4.  Раціонально емоційна терапія -це усунути саморуйнування, підхід

клієнта до життя і допомогти сформувати толерантний і раціональний підхід навчити застосуванню наукового методу при вирішенні поведінкових і емоційних проблем

5. Орієнтована на клієнта терапіяце створити сприятливий клімат консультування, відповідний для самодослідження і розпізнавання факторів заважаючий  зростанню особистості заохочувати, відкритість клієнта досвіду і впевненість в собі, спонтанність кліента.

6. Екзистенціальна терапія -   це допомогти клієнту усвідомити свою свободу і власні можливості, спонукати до прийняття відповідальності за то, що відбувається з ним ідентифікувати блокуючі свободу фактори[8].

© Анастасія Скульська

  Продовження статті

Використані джерела

1. Альошина Ю.Є. Індивідуальне та сімейне психологічне консультування. - Вид. 2-е. - М. Незалежна фірма В«КласВ», 1999. - 208 с. - (Бібліотека психології та психотерапії).

2. Абрамова Г.С. Психологічний консультування: теорія і їх досвід. М.: Академія, 2003. – 240 з.

3. Бондаренко А.Ф. Психологічна допомога: теорія і практика. - Вид. 3-е, испр. і доп. - М.: Незалежна фірма В«КласВ», 2001. - 336 с. - (Бібліотека психології та психотерапії, вип. 94).

4. Джордж, Р. Консультування: теорія і практика. Пер. з англ. А. Шадура/Р. Джордж, Т. Крістіану. - М.: Ексмо, 2002. - 448 с.

5. Забродін, Ю.М. Психологічне консультування/Забродін Ю.М., Пахальян В.Е.: під заг. Ред. Ю.М. Забродін. - М.: Ексмо, 2010. - 384 с.

6. Карвасарский Б.Д. Клінічна психологія: Підручник 3-е видання/За ред. Б.Д. Карвасарского - СПб.: Пітер, 2008. - 960 с.

7. Кочюнас Р. Основи психологічного консультування. М.: В «Академічний проектВ» М., 1999 - 150 с.

8. Маклаков А.Г. М Загальна психологія: підручник для вузів. - СПб.: Пітер, 2008. - 583 с.


(+38) 093-277-2641
 
Единственная дочь и наследница
родовой системы Спас
Скульская Анастасия Анатольевна
с Иваном Бор-Литвиненко


По вопросам работы сайта:
webadmin@slav-spas.in.ua